Управління моделями фінансової інклюзії у контексті розвитку глобальної діджиталізації

Автор(и)

  • М.О. Орєхов Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2307-2318.2022.1.13

Ключові слова:

фінансова інклюзія; діджиталізація; цифрові фінанси; цифрова економіка; регресійний аналіз; компаративний аналіз

Анотація

Статтю присвячено дослідженню наявності впливу цифрових фінансів на інклюзивний розвиток країн. Зазначено, що цифрові фінанси повинні покращити добробут людей та підприємств, які мають офіційні банківські рахунки та кошти на своїх банківських рахунках для здійснення багатьох фінансових операцій. В статті систематизовано існуючі підходи до визначення поняття «фінансова інклюзія». За результатами компаративного аналізу коефіцієнтів регресії було з’ясовано, що обрані фактори мають великий вплив на розвиток країн з вищим рівнем доходів, ніж на країни з нижчим рівнем доходів, причому напрям впливу однаковий для обох груп країн. Розглянуто існуючі переваги цифрових фінансів, які повинні покращити добробут людей та підприємств. Доведено, що позитивний вплив цифрових фінансів на інклюзію дає доступ до глобальних ланцюгів створення вартості, пропозиції товарів і послуг; зменшення асиметричності інформації про кредитні можливості та можливості заощадження й інвестування; формування неформальної страхової мережі.

Біографія автора

М.О. Орєхов , Донецький національний університет імені Василя Стуса

доктор філософії, старший викладач кафедри менеджменту та поведінкової економіки

Посилання

Digital Finance for all: Powering inclusive growth in emerging economies. McKinsey, 2016

Global Findex Report 2017. World Bank Group.

Demirguc-Kunt, A. & Klapper, L. (2012), “Measuring Financial Inclusion, the Global Findex Database”, The World Bank.

Wharton Public Policy Initative. (2017). Financial Exclusion: Why it is More Expensive to be Poor. [online] Available at: https://publicpolicy.wharton.upenn.edu/live/news/1895- financial-exclusion-why-it-is-more-expensive-to-be/for-students/blog/news.php.

Wang, Y. (2018). Empirical Research of Poverty Alleviation Effects of Digital Inclusive Finance from the Perspective of Internet—Based on 2011-2015 Provincial Panel Data. DEStech Transactions on Economics, Business and Management.

Aron, J. (2018). Mobile Money and the Economy: A Review of the Evidence. The World Bank Research Observer, 33(2), pp.135-188.

Jack, W. and Suri, T. (2014). Risk Sharing and Transactions Costs: Evidence from Kenya's Mobile Money Revolution. American Economic Review, 104(1), pp.183-223.

Barbesino, P., Camerani, R., & Gaudino, A. (2005). Digital finance in Europe: Competitive dynamics and online behaviour. Journal of Financial Services Marketing, 9(4), 329e343.

United Nations. (2016). Digital financial inclusion. international telecommunication union (itu), issue brief series, inter-agency task force on financing for development, July. United Nations. Available at: http://www.un.org/esa/ffd/wp-content/uploads/2016/01/DigitalFinancial-Inclusion_ITU_IATFIssue-Brief.pdf.

World Bank. (2014). Digital finance: Empowering the poor via new technologies, April 10. Available at: http://www.worldbank.org/en/news/feature/2014/04/10/digital-financeempowering-poor-new-technologies.

Scott, S. V., Van Reenen, J., & Zachariadis, M. (2017). The long-term effect of digital innovation on bank performance: An empirical study of SWIFT adoption in financial services. Research Policy, 46(5), 984e1004.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-22

Номер

Розділ

Статті