Сучасне удосконалення інноваційної діяльності підприємства
DOI:
https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.4.9Ключові слова:
інновації; управління трудовими ресурсами; розвиток; інноваційна діяльність; підприємствоАнотація
У статті розглядаються сучасний стан інноваційного розвитку підприємств. Досліджено шляхи фінансового забезпечення, проведено аналіз основних інноваційних процесів в сучасних умовах господарювання. Визначено окремі проблеми інноваційного розвитку підприємства. Розвиток підприємства неможливий без вироблення ним стратегічних напрямків своєї діяльності, які ґрунтуються на нововведеннях, маючи інноваційний характер та спираючись на використання праці персоналу. Слід зауважити, що процес впровадження інновацій породжує інноваційну діяльність, тобто діяльність, яка спрямована на використання і комерціалізацію результатів досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. З огляду на таке трактування, інноваційна діяльність означає весь, без винятків, інноваційний процес, починаючи з появи науково-технічної ідеї, яка знаходиться в компетенціях управлінського персоналу. Можна стверджувати, що основним спрямуванням інноваційного процесу є новизна рішення, що є запорукою його подальшої конкурентоспроможності. Дослідження проблем організації та інноваційної діяльності на промислових підприємствах України виявило, що поряд із відсутністю діючих державних програм підтримки та фінансування інноваційних проектів, нестачею власних оборотних коштів, впровадження нововведень найчастіше вимагає значно більших витрат, ніж очікувалося при ухваленні рішення про інновацію; потенційно ефективні нововведення не впроваджуються або впроваджуються з великою затримкою у часі (внаслідок помилок в оцінці строків впровадження, опору впровадженню інновацій, недосконалої організації інноваційних процесів та відсутності розвинутої інноваційної інфраструктури). Важливість максимально швидкого виходу інновації підприємства на ринок (наприклад, нової продукції або послуги) стосується проблеми скорочення тривалості інноваційного циклу. Адже інновація будь-якого виду має системний характер і поширюється в усіх сферах діяльності організації та є головним фактором росту економічного ефекту.
Посилання
Про інноваційну діяльність: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. С. 266.
Галущак О., Жаровська Н. Дослідження інноваційного розвитку машинобудівних підприємств з урахуванням основних ризик-факторів. Соціально-економічні проблеми і держава. 2012. № 2. С. 67–73.
Бондаркова В.М. Теоретичні основи інноваційного забезпечення підприємств. Вісник СНАУ серія „Економіка та менеджмент”. 2009. № 8. С. 93–97.
Офіційний сайт Державного комітету статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
Амоша О.І., Антонюк В.П, Землянкін А.І. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: навч. посіб. Донецьк : ІЕП, 2007. 328 с.
Харків П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів: навч. посіб. Тернопіль : Економічна думка, 2003. 456 с.
Овчаренко Т.С. Проблеми інноваційно-інвестиційної діяльності промислових підприємств. Вісник Київського національного університету. Серія „Економіка”. 2002. №58. С. 63–69.
Олійник Л. В. Управління інноваційним розвитком підприємства на основі формування інноваційних програм підприємств. Економіка і організація управління. 2017. №3. С. 51-59.
Ткачук, О. М. Корпоративна культура як складова просторової економіки. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. 2017. № 1.
Kozlovskyi S., Baidala V., Tkachuk O., Kozyrska T. (2018). Management of the Sustainable Development of the Agrarian Sector of the Regions of Ukraine. Montenegrin Journal of Economics, 4, 169-184.