Зборка полісуб’єкта спільного створення інноваційних цінностей

Authors

  • K. Bezgin Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • V. Ushkalev Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

DOI:

https://doi.org/10.31558/2307-2318.2021.3.3

Keywords:

polysubject; assembly; co-creation; cognitive complexity; cognitive heterogeneity; heterarchy; innovative value

Abstract

The fundamental prerequisite for the harmonization of socio-economic processes is the development and implementation of an internally coordinated system of views that can set up responsible innovation activities that are implemented on the principles of sustainable development. Achievements in cognitive sciences and postnonclassical management indicate that the paradigm of co-creativity can make a significant contribution to the formation of a new system of views on innovation. The purpose of the article is to analyze and substantiate the theoretical and empirical foundations of the assembly of a polysubject focused on co-creation and expanding the cognitive heterogeneity of the subjects of innovative development to activate the innovative processes of the enterprise and increase the relevance of the created innovations. The article examines the main stages of the assembly of the polysubject of the joint creation of innovative values with their filling in the reference points with indicative signs of group dynamics, fixing the qualitative changes in the community. The constellation of the factor of the effective functioning of polysubject environments for the joint creation of innovative values, which are localized according to the main stages of assembly, is presented. The paper shows that the polysubject of cocreation of innovations is able to generate relevant values to the extent that it is able to reproduce the main spectrum of consumer constructs in the properties of the objects being created. A prerequisite for relevant results of innovation activity is the co-creation of subjects with high cognitive complexity, which together form a cognitively heterogeneous poly-subject, capable of leveling the complexity and uncertainty of market and innovation processes with its own variety of constructs. The conditions for effective interaction of a cognitively heterogeneous polysubject is the prerogative of the moderator of co-creativity, who should be focused on maintaining a high level of diversity of subjects – on the one hand, and on the other, to provide semantic and communication connectivity of actors for effective intersubjective interactions.

Author Biographies

K. Bezgin, Донецький національний університет імені Василя Стуса

д.е.н., професор кафедри менеджменту та поведінкової економіки

V. Ushkalev, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства і організації бізнесу

References

Богданов, А. А. (1989).Тектология : Всеобщая организационная наука. В 2-х кн. : Кн. 1. – М. : Экономика. – 304 с.

Лидбитер, Ч. (2009). Мы – думаем : Массовые инновации, не массовое производство. – Пер. с англ. – М. : Аквамариновая книга. – 264 с.

Хау, Дж. (2012). Краудсорсинг : Коллективный разум как инструмент развития бизнеса. – Пер. с англ. – М. : Альпина Паблишер. – 288 с.

Benkler, Y. (2006). The Wealth of Networks : How Social Production Transforms Markets and Freedom. – New Haven : Yale University Press. – 515 р.

Hippel, Е. (2005). Democratizing Innovation. – Cambridge : MIT Press. – 220 р.

Shirky, C. (2010). Cognitive Surplus : Creativity and Generosity in a сonnected аge / C. Shirky. – London : Рenguin books, 2010. – 242 р.

Hayek, F. A. (1945). The Use of Knowledge in Society. American Economic Review. – № 4: 519-530.

Page, S. E. (2007). The Difference : How the Power of Diversity Creates Better Groups, Firms, Schools, and Societies. – Princeton : Princeton University Press. – 320 р.

Рифкин, Дж. (2014). Третья промышленная революция. Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом. – Пер. с англ. – М. : Альпина нон-фикшн. – 410 с.

Вачков, И. В. (2014). Полисубъектное взаимодействие в образовательной среде. Психология. № 2: 36-50.

Белбин, М. Р. (2003). Типы ролей в командах менеджеровПер. с англ. – М. : HIPPO. – 315 с.

Лепский, В. Е. (2012). Организация саморазвивающихся инновационных сред. – М. : «Когито-Центр». – 192 с.

Karau, S. J.; Williams, K. D. (1993). «Social loafing: A meta-analytic review and theoretical integration». Journal of Personality and Social Psychology. 65 (4): 681-706. doi:10.1037/0022-3514.65.4.681.

Miller, G. A. (1956). The Magical Number Seven, Plus or Minus Two : Some Limits on our Capacity for Processing Information. The Psychological Review. 63: 81-97.

Данбар, Р. (2012). Лабиринт случайных связей. – Пер. с англ. – М. : Изд. «Ломоносов». – 288 с.

Красовский, Ю.Д. (2003). Организационное поведение. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. – 511 с.

Irving, J. (1971). Groupthink : The Desperate Drive for Consensus at Any Cost. Psychology Today. № 2: 24-32.

Безгин, К.С. (2015). Управление процессом создания ценности на предприятии: полисубъектность и коллаборация: монография. – Харьков: «НТМТ». – 288 с.

Published

2021-10-27

Issue

Section

Articles