Формування складових механізму реалізації хмарних технологій в управлінні підприємством
DOI:
https://doi.org/10.31558/2307-2318.2026.2.7Ключові слова:
хмарні технології, цифрова трансформація, підприємство, управління, бізнес-процеси, хмарні технології, механізм управління підприємством, Зелені ІТ, результативність, сталий розвитокАнотація
У статті досліджуються процеси теоретичного обґрунтування та практичного формування структурних складових механізму реалізації хмарних технологій у системі управління сучасним підприємством, які спрямовані на підвищення його адаптивності, економічної ефективності та екологічної стійкості. Особливу увагу приділено організаційному, технологічному та економічному аспектам інтеграції хмарних рішень. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних моделей ІТ-інфраструктури до гнучких сервіс-орієнтованих архітектур для підвищення конкурентоспроможності в умовах цифровізації економіки.
Автором розширено концептуальні засади формування механізму впровадження хмарних рішень, який, на відміну від існуючих, інтегрує концепцію «Зелених ІТ» та враховує юридичні колізії транскордонної передачі даних. Удосконалено методичний підхід до оцінки економічної ефективності хмари через трансформацію капітальних витрат в операційні з урахуванням еластичності споживання ресурсів. Набули подальшого розвитку дослідження трансформації організаційних структур управління в напрямі їх децентралізації та віртуалізації під впливом «хмаризації».
Результати дослідження апробовані на прикладі підприємств легкої промисловості Хмельницької області. Проведене моделювання довело, що реалізація запропонованого механізму дозволяє знизити енерговитрати на ІТ-забезпечення до 84% та зменшити сукупну вартість володіння інфраструктурою на 18–24% протягом трирічного циклу. Сформована «дорожня карта» міграції може бути використана менеджментом промислових підприємств для мінімізації ризиків цифрової трансформації.
Посилання
Геєць В. М. Особливості взаємодії суспільства, держави та бізнесу в умовах цифрових трансформацій. Економіка України. 2019. № 9. С. 3–15.
Вишневський О. С. Цифровізація економіки: теоретичні аспекти та вплив на промисловість. Економіка промисловості. 2020. № 1 (89). С. 5–27.
Тарасюк Г. М. Управління змінами в умовах цифровізації економіки. Вісник Житомирського державного технологічного університету. 2021. № 2 (96). С. 12–18.
Armbrust M., et al. A view of cloud computing. Communications of the ACM. 2010. Vol. 53, No. 4. P. 50–58.
Brynjolfsson E., McAfee A. The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies. W. W. Norton & Company, 2014. 306 p.
Sultan N. Cloud computing for education: A new dawn? International Journal of Information Management. 2010. Vol. 30, Issue 2. P. 109–116.
Ruth S. Green IT: More Than a Three Percent Solution? IEEE Internet Computing. 2009. Vol. 13, Issue 4. P. 74–78.
Mell P., Grance T. The NIST Definition of Cloud Computing. Special Publication 800-145. Gaithersburg : National Institute of Standards and Technology, 2011. 7 p. DOI: https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-145
Marston S., Li Z., Bandyopadhyay S., Zhang J., Ghalsasi A. Cloud Computing — The Business Perspective. Decision Support Systems. 2011. Vol. 51, No. 1. P. 176–189. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dss.2010.12.006
Liu F., Tong J., Mao J., Bohn R., Messina J., Badger L., Leaf D. NIST Cloud Computing Reference Architecture. Special Publication 500-292. Gaithersburg : National Institute of Standards and Technology, 2011.
Khayer A., Talukder M. S., Bao Y., Hossain M. N. Cloud computing adoption and its impact on SMEs’ performance for cloud supported operations: A dual-stage analytical approach. Technology in Society. 2020. Vol. 60.
