Проблеми кадрового забезпечення релокованих університетів України: приклад Донецького національного універститету імені Василя Стуса

Анотація

У статті досліджено стан кадрового забезпечення релокованих університетів України на прикладі Донецького національного університету імені Василя Стуса. Метою роботи є комплексний аналіз динаміки чисельності та структури науково-педагогічного персоналу, виявлення проблем і ризиків кадрової стійкості та визначення напрямів підвищення ефективності кадрової політики. Теоретико-методологічну базу склали напрацювання українських науковців, нормативно-правові акти, звіти ректорів, національні та університетські рейтинги. Для отримання результатів застосовано логічний аналіз – для побудови структури дослідження; статистичний аналіз – для оцінки чисельності та складу персоналу, контингенту здобувачів, робочого навантаження і відповідності НПП Ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності. Крім того, використано методи дедукції, індукції та візуалізації даних. Виявлено, що зменшення загальної чисельності персоналу, старіння професорсько-викладацького складу та дефіцит молодих кадрів створюють ризики для підтримки якості освітнього процесу та наукової діяльності. Дослідження показало, що ефективна кадрова політика включає стратегічне планування, формування кадрового резерву, розвиток наукових шкіл, модернізацію мотиваційних систем та психологічну підтримку персоналу. Досвід ДонНУ імені Василя Стуса демонструє ефективність комплексного управління кадрами для збереження висококваліфікованих працівників і підвищення кадрової стійкості інших релокованих ЗВО України.