Conceptual principles of state policy for the formation and development of socially responsible personnel behavior
DOI:
https://doi.org/10.31558/2307-2318.2026.2.5Keywords:
socially responsible behavior of personnel, public policy, personnel management, social responsibility, ESG, CSR, sustainable development, social partnership, human capital, corporate cultureAbstract
The article explores theoretical and practical aspects of the formation and development of socially responsible behavior of personnel in the context of modern socio-economic transformations and post-war economic recovery of Ukraine. The need to form a holistic state policy aimed at developing responsible labor behavior of employees, increasing the level of social awareness and integrating the principles of sustainable development into the personnel management system is substantiated. The goal, principles, strategic objectives and main directions of implementing the state policy of forming socially responsible behavior of personnel are determined. Conceptual principles of state policy are proposed, based on a human-centric approach, social partnership, ESG and CSR approaches, development of corporate culture and social capital. Organizational, economic, informational and motivational tools for policy implementation are systematized. The expected socio-economic results of implementing the proposed conceptual principles and their significance for increasing the social sustainability of organizations and the competitiveness of the Ukrainian economy are substantiated.
References
Bowen H. R. Social Responsibilities of the Businessman. 1953. URL: https://ia601509.us.archive.org/20/items/in.ernet.dli.2015.126534/2015.126534.Social-Responsibilities-Of-The-Businessman.pdf.
Drucker P. F. Management: Tasks, Responsibilities, Practices. 1973. URL: https://ia801407.us.archive.org/1/items/in.ernet.dli.2015.137046/2015.137046.Management-Tasks-Responsibilities-Practices.pdf.
Carroll A. B. Corporate Social Responsibility: Evolution of a Definitional Construct. Business & Society. 1999. Vol. 38(3). P. 268–295.
Friedman M. The Social Responsibility of Business is to Increase its Profits. The New York Times Magazine. 1970. URL: https://www.nytimes.com/1970/09/13/archives/a-friedman-doctrine-the-social-responsibility-of-business-is-to.html.
Freeman R., Mcvea J. A Stakeholder Approach to Strategic Management. SSRN Electronic Journal. 2001. URL: https://www.researchgate.net/publication/228320877_A_Stakeholder_Approach_to_Strategic_Management.
Porter M. E., Kramer M. R. Strategy and Society: The Link Between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility. Harvard Business Review. 2006. URL: https://hbr.org/2006/12/strategy-and-society-the-link-between-competitive-advantage-and-corporate-social-responsibility.
Бондаренко Л. П., Скоропад І. С. Сучасні тенденції ESG-активностей компаній в Україні та світі. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 66. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/4589/4532.
Павліха Н. В. Впровадження ESG та корпоративної соціальної відповідальності у контексті циркулярної економіки: моніторинг ефективності та проблеми прозорості. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 68. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/4873/4813.
Іванова М. І., Швець В. Я., Саннікова С. Ф., Варяниченко О. В., Бардась А. В. Соціальна відповідальність як ключова компетенція забезпечення сталого розвитку підприємств. Бізнес Інформ. 2023. № 3. С. 176–186.
Миськів Г. В., Пасінович І. І. Сталий розвиток і соціальна відповідальність в умовах війни в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Проблеми економіки та управління. 2023. Т. 7, № 1. С. 21-36.
Надейко М. М. Оптимізація менеджменту соціальної відповідальності. Економіка та держава. 2021. № 2. С. 131-135.
Панюк Т. П., Богуш Л. А. Роль та значення соціальної відповідальності для реалізації концепції сталого розвитку. Науковий погляд: економіка та управління. 2021. № 5. С. 83-89.
