Зборка полісуб’єкта спільного створення інноваційних цінностей

Автор(и)

  • К.С. Безгін Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • В.В. Ушкальов Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

DOI:

https://doi.org/10.31558/2307-2318.2021.3.3

Ключові слова:

полісуб’єкт; зборка; со-творчість; когнітивна складність; когнітивна гетерогенність; гетерархія; інноваційна цінність

Анотація

Фундаментальною передумовою гармонізації соціально-економічних процесів є розробка та імплементація внутрішньо узгодженої системи поглядів, здатних налаштувати відповідальну інноваційну діяльність, що реалізується на принципах сталого розвитку. Досягнення когнітивних наук та постнекласичного менеджменту засвідчують, що суттєвий внесок в формування нової системи поглядів на інноватику може зробити парадигма со-творчості. Мета статті – аналіз та обґрунтування теоретичних і емпіричних основ зборки полісуб’єкта, орієнтованого на співтворчість і розширення когнітивної гетерогенності суб'єктів інноваційного розвитку для активізації інноваційних процесів підприємства та підвищення релевантності створюваних інновацій. В статті розглянуто основні етапи зборки полісуб’єкта спільного створення інноваційних цінностей з їх наповненням в реперних точок індикативними ознаками групової динаміки, що фіксують якісні зміни в спільноті. Наведено констеляцію факторів ефективного функціонування полісуб’єктних середовищ спільного створення інноваційних цінностей, які локалізовано за основними етапами зборки. В роботі продемонстровано, що полісуб’єкт спільного створення інновацій, здатен генерувати релевантні цінності в тій мірі, в якій він спроможний відтворювати у властивостях створюваних об’єктів основний спектр споживчих конструктів. Передумовою релевантних результатів інноваційної діяльності є сотворчість суб’єктів з високою когнітивною складністю, які у своїй сукупності утворюють когнітивно гетерогенний полісуб’єкт, що здатний власним різноманіттям конструктів нівелювати складність та невизначеність ринкових та інноваційних процесів. Умови ефективної взаємодії когнітивно гетерогенного полісуб’єкта є прерогативою модератора со-творчості, який має бути орієнтований на підтримку високого рівня різноманіття суб’єктів – з одного боку, а з іншого – забезпечувати семантичну та комунікаційну спряженість акторів для здійснення ефективних міжсуб’єктних інтеракцій.

Біографії авторів

К.С. Безгін , Донецький національний університет імені Василя Стуса

д.е.н., професор кафедри менеджменту та поведінкової економіки

В.В. Ушкальов , Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства і організації бізнесу

Посилання

Богданов, А. А. (1989).Тектология : Всеобщая организационная наука. В 2-х кн. : Кн. 1. – М. : Экономика. – 304 с.

Лидбитер, Ч. (2009). Мы – думаем : Массовые инновации, не массовое производство. – Пер. с англ. – М. : Аквамариновая книга. – 264 с.

Хау, Дж. (2012). Краудсорсинг : Коллективный разум как инструмент развития бизнеса. – Пер. с англ. – М. : Альпина Паблишер. – 288 с.

Benkler, Y. (2006). The Wealth of Networks : How Social Production Transforms Markets and Freedom. – New Haven : Yale University Press. – 515 р.

Hippel, Е. (2005). Democratizing Innovation. – Cambridge : MIT Press. – 220 р.

Shirky, C. (2010). Cognitive Surplus : Creativity and Generosity in a сonnected аge / C. Shirky. – London : Рenguin books, 2010. – 242 р.

Hayek, F. A. (1945). The Use of Knowledge in Society. American Economic Review. – № 4: 519-530.

Page, S. E. (2007). The Difference : How the Power of Diversity Creates Better Groups, Firms, Schools, and Societies. – Princeton : Princeton University Press. – 320 р.

Рифкин, Дж. (2014). Третья промышленная революция. Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом. – Пер. с англ. – М. : Альпина нон-фикшн. – 410 с.

Вачков, И. В. (2014). Полисубъектное взаимодействие в образовательной среде. Психология. № 2: 36-50.

Белбин, М. Р. (2003). Типы ролей в командах менеджеровПер. с англ. – М. : HIPPO. – 315 с.

Лепский, В. Е. (2012). Организация саморазвивающихся инновационных сред. – М. : «Когито-Центр». – 192 с.

Karau, S. J.; Williams, K. D. (1993). «Social loafing: A meta-analytic review and theoretical integration». Journal of Personality and Social Psychology. 65 (4): 681-706. doi:10.1037/0022-3514.65.4.681.

Miller, G. A. (1956). The Magical Number Seven, Plus or Minus Two : Some Limits on our Capacity for Processing Information. The Psychological Review. 63: 81-97.

Данбар, Р. (2012). Лабиринт случайных связей. – Пер. с англ. – М. : Изд. «Ломоносов». – 288 с.

Красовский, Ю.Д. (2003). Организационное поведение. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. – 511 с.

Irving, J. (1971). Groupthink : The Desperate Drive for Consensus at Any Cost. Psychology Today. № 2: 24-32.

Безгин, К.С. (2015). Управление процессом создания ценности на предприятии: полисубъектность и коллаборация: монография. – Харьков: «НТМТ». – 288 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-27

Номер

Розділ

Статті