Оцінка енергетичної надійності країн Європейського Союзу.

Автор(и)

  • I. Pavlenko Варшавский университет, кафедра политик ЕС

DOI:

https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.1.3

Ключові слова:

Європейський Союз, енергетична безпека країни, оцінка енергетичної надійності, індекси енергетичної безпеки країни

Анотація

У статті розглянуті науково-практичні та методичні підходи до визначення оцінки енергетичної безпеки і надійності країн, не залежно, мають вони власні енергоресурси, або їх імпортують. Для забезпечення власної економічної та енергетичної безпеки кожна держава повинна постійно здійснювати правові, економічні та адміністративні заходи, спрямовані на захист своїх національних інтересів, спираючись при цьому на довгострокову стратегію.

Особливо слід відзначити той факт, що визначення категорії «енергетична безпека», має містити технологічні та економічні компоненти. Тобто, в сучасному розумінні гарантування енергетичної безпеки – це досягнення стану технічно надійного, стабільного, економічно ефективного та екологічно збалансованого забезпечення енергетичними ресурсами потреб економіки і населення, а також створення умов для формування і реалізації політики захисту національних інтересів у сфері енергетики.

У статті розглянуті показники, що сприяють зростанню економічної стабільності енергетичних підприємств і як наслідок – енергетичної безпеки країн. За допомогою цих показників, зіставляються можливості обраних аутсорсерів, а також аналізується доцільність підрядної форми або доцільність створення окремого підприємства, на базі якого існуючі підрозділи з виготовлення енергетичної продукції диверсифікованого виробництва, будуть забезпечувати енергетичну безпеку країни. У статті виділено 3 країни з найбільшим рівнем енергетичної безпеки – Великобританія, Росія та Бельгія. Росія за рахунок природних ресурсів, Великобританія і Бельгія за рахунок внутрішнього економічного потенціалу. Європейський Союз змушений імпортувати практично всі енергоресурси і забезпечення енергетичної безпеки стало найважливішим питанням порядку денного Європейського Союзу. ЄС має найбільші поставки енергоресурсів серед регіонів світу, приблизно 15% всього світового ринку. У той же час розрив між виробництвом і споживанням твердого палива дуже великий, більше ніж в США. Основним постачальником Європи є Росія, що в деякій мірі ставить європейські країни в залежне становище. Тому важливим напрямком європейської політики є диверсифікація поставок енергоносіїв і забезпечення енергетичної безпеки країни. З точки зору визначення майбутньої ролі енергоносіїв в енергозабезпеченні країн Європи важливо оцінити головні чинники, які зумовили розглянуті в статті тенденції світового енергоспоживання. Варто відзначити, що практично кожен з енергоносіїв має технологічну нішу, де його використання є переважаючим або навіть винятковим. Тому дуже важливо для країн Європейського Союзу домогтися найвищого рівня показника енергетичної безпеки і незалежності країни.

Біографія автора

I. Pavlenko, Варшавский университет, кафедра политик ЕС

д-р экон. н., проф., факультет политических наук и международных исследований

Посилання

Борисов В. Н. Микроэкономика: В 5-х т. / Общ. ред. Чеплянского Ю. В. — СПб.: Экономическая школа, 2015. — Т. 7, с. 1168—1169, 1171.

Бродский В. А. Сравнение двух методов определения границ товарных рынков: тест гипотетического монополиста и метода попарного сопоставления // Современная конкуренция. 2013. № 5 (41). C. 4-17.

Hellmer S., Wárell L. On the evaluation of market power and market dominance — The Nordic electricity market // Energy Policy. 2009. Vol. 37. P. 3235-3241.

Melnik A., Shy O., Stenbacka R. Assessing market dominance // Journal of Economic Behavior & Organization. 2008. Vol. 68. P. 63-72.

Астахов А.С, Диколенко Е.Я, Харченко В.А. Экологическая безопасность и эффективность природопользования. Горная книга, изд-во МГГУ.-2009.- 323с.

Воспроизводство шахтного фонда и инвестиционные процессы в угольной промышленности Украины / Г.Г. Пивняк, А.И. Амоша, Ю.П. Ященко и др. – К.: Наук. думка, 2004. – 331 с.

Принципи екологічної паспортизації вуглевидобувних підприємств України в умовах реструктуризації галузі [Текст] : монографія / А. В. Бардась; Нац. гірн. ун-т, Ін-т економіки пром-сті НАН України. - Д.: НГУ, 2010. - 399 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 364-397.

Козаченко А.В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизмы обеспечения: Монографія / А.В. Козаченко, В.П. Пономарев, А.Н. Ляшенко. – К.: Либра, 2003. – 280 с.

Райхель Б.Л., Павленко И.И. Объекты инвестиций и возможные источники их финансирования в угольной отрасли // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ, 2006. – Ч.3. – С. 1175-1179.

Трифонова О. В. Управління стійким функціонуванням вугледобувних підприємств: теорія та практика: монографія / О.В. Трифонова ; М-во освіти і науки України ; Нац. гірн. ун-т. – Дніпропетровськ : НГУ, 2015. – 330 с.

Дж. Брайан Хейвуд. Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ = Outsourcing Dilemma, The: The Search for Competitiveness. — М.: «Вильямс», 2004. — С. 176.

Бравар Ж-Л, Морган Р. Эффективный аутсорсинг. Понимание, планирование и использование успешных аутсорсинговых отношений. — М.: Баланс Бизнес Букс, 2007.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті