Дослідження інноваційного розвитку в агропромисловому виробництві як фактору забезпечення сталого розвитку

Анотація

У роботі проводиться дослідження впливу інноваційного розвитку агропромислового виробництва країн на їхній сталий розвиток. За базу аналізу було обрано 24 країни – найбільші експортери агропромислової продукції, що розташовані практично на всіх континентах, та представляють різні групи за рівнем економічного розвитку. Шляхом застосування методу кластерного аналізу отримано три кластери країн: кластер 1 (Аргентина, Бразилія, Болгарія, Колумбія, Індія, Індонезія, Латвія, Мексика, Румунія, Тайланд, Туреччина, Україна), до якого входять країни з переважно аграрною економікою, що розвивається за екстенсивним шляхом розвитку з низьким рівнем врожайності, високими показниками частки сільськогосподарських угідь, низьким рівнем витрат на інновації, та відповідним низьким рівнем тривалості життя населення і ВВП на душу населення; збільшення витрат на інновації в цих країнах не має ефективного впливу на зростання доданої вартості у галузях агропромислового виробництва в цій групі країн; кластер 2 (Німеччина, Японія, Корея, Нідерланди, Швеція, Швейцарія), до якого входять країни з високого інноваційним агропромисловим сектором, який не має системо утворюючого значення у загальній структурі економіки, проте характеризується високим рівнем врожайності, низькою часткою витрат на ресурси, високим рівнем витрат на інновації, та відповідно – високими стандартами життя населення: тривалістю життя, ВВП на душу населення; кластер 3 (Австралія, Канада, Китай, Естонія, США), до якого входять країни з індустріальною та постіндустріальною структурою економіки, з високою кількістю населення, відповідно – з екстенсивною моделлю розвитку АПК, з високими стандартами життя населення, проте з високими показниками навантаження на екосистему.