Таксономічний аналіз стану ринку праці регіонів України.

Анотація

Ринок праці сьогодні є одним з найбільш складних елементів ринкової економіки України. Сучасне становище дослідники вважають кризовим і таким, що продукує трудову бідність, зниження економічної активності працездатного населення, розширення вимушеної праці, розшарування населення на соціально-вразливі групи та ряд інших проблем. Таким чином, особливої актуальності набуває задача державного регулювання ринку праці, вирішення проблеми ефективної зайнятості населення, створення ринку робочої сили, запобігання масового безробіття та міграції. Стан ринку праці України та її регіонів потребує постійного аналізу і моніторингу. Оцінка рівня конкурентоспроможності регіонів за показниками ринку праці стикається з необхідністю спільного аналізу багатьох різнорідних соціально-економічних показників. Таким чином, задача рейтингування ринків праці у регіонах України може бути зведена до задачі впорядкування багатовимірних об’єктів і визначення найбільш конкурентоспроможного з них, що дозволяє використовувати для вирішення цієї проблеми таксономічну процедуру. Метою дослідження є визначення рейтингу регіонів України за основними соціально-економічними показниками ринку праці, що мають найважливіший вплив на його функціонування. У статті визначені основні тенденції національного ринку праці на сучасному етапі розвитку держави і проведено аналіз стану регіональних ринків праці за допомогою таксономічного методу. Виокремлені переваги цього методу та застосовано для рейтингування регіонів за основними показниками ринку праці: економічне неактивне населення, зайняте населення, кількість вакансій, чисельність населення, середня заробітна плата, заборгованість із виплати заробітної плати, рівень безробіття, кількість зареєстрованих безробітних, зареєстрована трудова міграція. Результати проведеного таксономічного аналізу дозволили проранжувати регіони України за основними показниками ринку праці у 2017 році, поділити на чотири групи. В статті наведено основні вектори реформування ринку праці, які вимагають виявлені проблеми. Доведено, що необхідно радикально змінити місце питань ринку праці в системі пріоритетів державної соціально-економічної політики.