Парадигма стратегічного розвитку управлінського потенціалу підприємства

Автор(и)

  • К.С. Безгін Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • О.А. Дороніна Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.4.23

Ключові слова:

управлінський потенціал підприємства; парадигма розвитку; стратегічне управління; оперативне управління; ситуаційне управління; управління персоналом на підприємстві; цифровізація підприємства; інноваційні процеси; корпоративні цінності підприємства

Анотація

Досліджено основні поняття парадигми стратегічного управління та її адаптації для формування механізму стратегічного розвитку управлінського потенціалу підприємства та його ефективної реалізації. Акцентовано увагу на тому, що сучасна парадигма стратегічного розвитку управлінського потенціалу базується на людино-центрованому підході, основу якого складає потенціал управлінського персоналу за цільовими стратегічними напрямами розвитку підприємства. Для сучасного підприємства стратегічними цілями розвитку його системи управління та потенціалу повинні бути такі як цифровізація діяльності підприємства, розвиток його корпоративної культури; запровадження сучасних методологій управління тощо. Дискусії щодо порівняння переваг та недоліків стратегічного, ситуаційного та процесного управління стали основою для формування парадигмальної конструкції, яка передбачає визначення загальної стратегії, стратегічних напрямів діяльності, сценаріїв їх реалізації відповідно до ситуацій управління з врахуванням управлінських сигналів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Управлінські сценарії формуються на основі сукупності управлінських процесів. Опис та аналіз бізнес-процесів дозволяє визначити ролі кожного учасника процесу та результати його виконання. Загальні процедури управління, що складаються відповідно до визначених сценаріїв повинні відповідати визначеним цілям та цінностям як самого підприємства, так і його персоналу. Залученість та мотивація персоналу до виявлення особистісного та професійного потенціалу є основою моделі парадигми розвитку управлінського потенціалу підприємства. Запропонована парадигма стратегічного управління розвитком управлінського потенціалу підприємства базується на відомих підходах до формування синергетичної системи стратегічного, ситуаційного, оперативного та процесного управління для досягнення поставлених цілей розвитку підприємства. Акцентування уваги на розвитку потенціалу управлінського персоналу, ефективних процедур прийняття управлінських рішень та реалізації управлінських процесів дозволяє сформувати таку формулу ефективного розвитку УПП – активний динамічний розвиток потенціалу управлінського персоналу, що ґрунтується на цінностях підприємства та його корпоративної культури у напрямі запровадження інноваційних методологій управління, прийняття та реалізації управлінських рішень за допомогою сучасних інформаційних технологій. Парадигма стратегічного розвитку УПП базується на розмежуванні (декомпозиції) цілей та функцій різних видів управління з подальшим об’єднанням їх в єдину систему (композицію) управління розвитком УПП на всіх його рівнях від загального рівня підприємства до самоменеджменту та розвитку окремого фахівця.

Біографії авторів

К.С. Безгін , Донецький національний університет імені Василя Стуса

д.е.н., професор кафедри менеджменту та поведінкової економіки

О.А. Дороніна , Донецький національний університет імені Василя Стуса

д.е.н., професор кафедри менеджменту та поведінкової економіки

Посилання

Кун Т. Структура научныхреволюций; составитель В. Ю. Кузнецов; пер. с англ. М. : ООО “Издательство АСТ’, 2003. 605 с.

Ансофф И. Стратегическоеуправление; сокр. пер. с англ. М. : Экономика, 1990. 384 с.

Каасон М. Інформація та організація. Новий погляд на теорію фірми; пер. з англ. І. Ободовського. К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія", 2008. 366 с.

Джейкобс Р. Стратегическиеперемены в реальномвремени: Эффективноевнедрение метода стратегическихперемен – путь к успеху; пер. с англ. Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2004. 408 с.

Друкер П. Менеджмент. Вызовы ХХI века. М. : Манн, Иванов и Фербер, 2012. 256 c.

KellyK. New Rules for the New Economy Radical strategies 10 for a conned world. New York : Penguin Group, 1998. 180 p.URL: https://kk.org/mt-files/books-mt/KevinKelly-NewRules-withads.pdf (access date:20.12.2019)

Чорна Л. О., Зачоса О. Д. Механізм управління розвитком людського капіталу за упов активізації економіки знань. Економіка і держава. 2017. № 3. С. 36-38.

Дороніна О. А. Формування парадигми сучасної кадрової політики як підґрунтя соціально–економічного зростання. Формування ринкових відносин в Україні. 2015. № 10. С. 132-136.

Strategies for the New Economy Skills as the Currency of the LabourMarketJanuary 2019 incollaboration with WillisTowersWatson. WorldEconomicForum. Geneva. 2019. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_2019_Strategies_for_the_New_Economy_Skills.pdf (access date:20.12.2019)

Биннер Х. Управлениеорганизациями и производством: от функциональногоменеджмента к процессному; пер. с нем. М. : АльпинаПаблишерз, 2010. 282 с.

Помазун О. М. Особливості прийняття рішень із управління бізнес-процесів підприємства. Інструменти регулювання національної економіки в умовах сучасних глобальних викликів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції (Хмельницький, 8-10 жовт. 2015 р.). Хмельницький : ХНУ, 2015. С. 64-66.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-07

Номер

Розділ

Статті