Сучасні тенденції взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг в Україні та світі

Анотація

Дослідження присвячено визначенню сучасних тенденцій взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг в Україні та світі, а також розробці напрямів удосконалення механізмів їх узгодження з метою забезпечення відповідності освітніх результатів потребам динамічного соціально-економічного розвитку та дотримання умов захищеності соціальних інтересів населення. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань забезпечення взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження, зокрема: аналіз і синтез, дедукція та індукція, метод узагальнення та системного аналізу, абстрактно-логічний метод, метод системного узагальнення. З метою оцінювання взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг було проаналізовано залежність рівень зайнятості від рівня освіти, питому вагу молоді, що не навчається і не працює (NEET), рівень відповідності професійних навичок вимогам ринку праці (skills mismatch) на основі міжнародних та національних статистичних джерел. За результатами дослідження доведено наявність позитивної кореляціє між рівнем освіти та рівнем зайнятості не лише в Україні, а й у країнах Європи, що підтверджується даними ОЕСР за 2019–2024 роки та відповідними статистичними даними Державної служби статистики України. Визначено, що дана тенденція характерна як для країн із розвиненою економікою, так і для країн, що розвиваються, але її вираженість залежить від якості освітніх програм, системи стажувань та інтеграції роботодавців у процес підготовки кадрів. Крім того, виявлені тенденції засвідчили, що рівень освіти здійснює суттєвий вплив на ймовірність залучення до формального або неформального сектору, а домінування неформальної зайнятості серед осіб з нижчими освітніми рівнями є проявом структурних обмежень формального ринку праці та недостатньої інтеграції освітньої системи з потребами економіки.
Визначено, що стратегічного значення набувають заходи, спрямовані на формування збалансованої кваліфікаційної структури робочої сили, забезпечення відповідності рівня професійної підготовки потребам економіки та стимулювання мобільності робочих кадрів. Обґрунтовано значення діяльності інституцій, які надають освітні та професійні послуги, сприяючи підвищенню компетенцій громадян, адаптації до вимог сучасного ринку праці та розвитку професійної гнучкості. Визначено роль підтримки безробітних у процесі повернення до активної трудової діяльності, зокрема шляхом професійної перепідготовки, розвитку навичок пошуку роботи, кар’єрного консультування та соціальної інтеграції. У перспективі інтеграція освітніх, професійних та соціальних заходів сприятиме не лише скороченню рівня безробіття, а й підвищенню ефективності використання трудового потенціалу та посиленню соціально-економічної стабільності.