Міжнародні дослідницькі мережі та управління науковими проєктами в системі інтернаціоналізації вищої освіти

Анотація

У статті досліджено роль міжнародних дослідницьких мереж і управління науковими проєктами в системі інтернаціоналізації вищої освіти. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації економіки знань і посилення міжуніверситетської конкуренції міжнародні дослідницькі мережі формують канали циркуляції знань і ресурсів, тоді як ефективне управління науковими проєктами забезпечує їх організаційну реалізацію та стійкість результатів. Метою статті є обґрунтування міжнародних дослідницьких мереж і управління науковими проєктами як взаємопов’язаних інструментів інтернаціоналізації системи вищої освіти та визначення їх впливу на трансфер знань і формування конкурентних переваг університетів.
У результаті дослідження встановлено, що участь університетів у міжнародних дослідницьких мережах сприяє підвищенню якості наукових досліджень, зростанню міжнародної публікаційної активності та посиленню інституційної спроможності закладів вищої освіти. Доведено, що інституціоналізація управління науковими проєктами, зокрема через створення проєктних і грантових офісів, забезпечує перехід від фрагментарної участі у міжнародних ініціативах до стратегічно орієнтованої моделі міжнародної діяльності університетів.
У статті запропоновано авторську класифікацію проєктних офісів закладів вищої освіти за рівнем інституціоналізації, функціональним наповненням та роллю в управлінні міжнародною науковою діяльністю, що дозволяє обґрунтувати їх вплив на ефективність трансферу знань, інноваційний розвиток і конкурентоспроможність університетів. Результати дослідження можуть бути використані в практиці стратегічного управління міжнародною діяльністю закладів вищої освіти, при формуванні проєктних і грантових офісів, а також у процесі розроблення політик інтернаціоналізації та післявоєнного відновлення системи вищої освіти України.