Ланцюги доданої вартості аграрного сектору та імпорт товарів повсякденного вжитку

Анотація

У статті досліджено імпорт товарів повсякденного вжитку, виготовлених з аграрної сировини, у контексті формування та втрат доданої вартості в національних ланцюгах її створення. Обґрунтовано, що домінування сировинної моделі розвитку аграрного сектору України зумовлює переміщення переробних і завершальних стадій виробництва за межі національної економіки, що посилює імпортозалежність внутрішнього ринку. Проаналізовано динаміку та структуру імпорту за основними товарними групами, зокрема шкіряною, взуттєвою, текстильною та целюлозно-паперовою продукцією. З використанням кореляційно-регресійного аналізу виявлено тісний зворотний зв’язок між розвитком базових галузей аграрного сектору (тваринництва, рослинництва) та обсягами імпорту відповідної готової продукції. Доведено, що скорочення сировинної бази й деградація внутрішньої переробки призводять до втрати потенційної доданої вартості, робочих місць і валютних ресурсів. Обґрунтовано необхідність відновлення та розширення внутрішніх виробничих ланцюгів доданої вартості як стратегічного напряму зменшення імпортозалежності та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.