Формування нової парадигми вищої освіти: драйвери та економічна модель університетів
DOI:
https://doi.org/10.31558/2307-2318.2021.2.14Ключові слова:
драйвери; економічна модель; нова парадигма вищої освіти; ціннісна пропозиція; фінансова модель; фінансова стійкістьАнотація
В статті досліджено драйвери, що визначають нову парадигму вищої освіти. Обґрунтовано їх вплив на стратегічні напрямки розвитку університетів, визначено незворотність трансформаційних процесів у вищій школі, що обумовлено: глобальними драйверами, що притаманні університетам світу; національними драйверами, що визначаються освітньою політикою держави, рівнем фінансування вищої освіти, конкуренцією на ринку освітніх послуг тощо; локальними, що визначають здатність університетів функціонувати за нових умов, реалізовувати трансформаційні процеси, гнучко реагувати і відчувати попит стейкхолдерів.
Визначено, що нова парадигма вищої освіти потребує зміни підходів до організації діяльності університетським менеджментом, впровадження економічної моделі, в основі якої закладено ціннісну пропозицію. В статті визначено основні компоненти економічної моделі (ціннісна пропозиція, ключові ресурси, ключові партнери, канали надання і просування, ключові види діяльності, ключові групи стейкхолдерів, фінансова модель і фінансова стійкість), здійсненої їх змістовне наповнення, визначено взаємозв’язки і взаємозалежності між компонентами, обґрунтовано вплив на фінансову стійкість університету.
Посилання
Internationalisation Agenda for Higher Education, May 14th, 2018. URL: https://www.vsnu.nl/files/documents/Internationalisation%20Agenda%20for%20Higher%20Education.pdf (дата звернення: 14.06.2021).
Halloran L., Friday C. Can the Universities of Today Lead Learning for Tomorrow? The University of the Future. 2018. URL: http://cdn.ey.com/echannel/au/en/industries/government---public-sector/ey-university-of-the-future-2030/EY-university-of-the-future-2030.pdf. (дата звернення: 06.06.2021).
Майбутнє університетів. Частина 1. Еволюція університетів: на порозі невідомого майбутнього URL: https://www.slideshare.net/UIFuture/ss-126507553?from_action=save (дата звернення: 06.06.2021).
Амелін А., Фіщук В., Лаврик Я., Юрчак О., Чернєв Є., Матюшко В. Україна 2030Е – країна з розвиненою цифровою економікою. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-9 (дата звернення: 20.06.2021).
Юрчишена Л.В. Принципи корпоративного управління: міжнародний досвід та впровадження в університетах. №8. 2020. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.8.53.
Cruz-Amaran D., Guerrero M., Hernandez-Ruiz A. D. 2020. Changing Times at Cuban Universities: Looking into the Transition towards a Social, Entrepreneurial and Innovative Organization. Sustainability, MDPI, Open Access Journal, vol. 12(6), pages 1-1, March.
Daniela Baglieri, Francesco Baldi, Christopher L. Tucci. University technology transfer office business models: One size does not fit all. Technovation, vol. 76–77, 2018, Pages 51-63. DOI: https://doi.org/10.1016/j.technovation.2018.05.003 (дата звернення: 14.06.2021).
Соколовська А. М. Шляхи розширення фінансової автономії університетів // БИ. 2018. №4 (483). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/shlyahi-rozshirennya-finansovoyi-avtonomiyi-universitetiv (дата звернення: 05.07.2021).
Юрчишена Л. В. Визначення бізнес-моделі університету на основі синтезу підходів до бізнес-моделі підприємства. Економіка і організація управління. 2020. № 4 (40). С.271-284. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.4.25.
Radecki, J. University Budget Models and Indirect Costs: A Primer. Ithaka S+R. 25 February 2021. DOI: https://doi.org/10.18665/sr.314858.
Pursglove J., Simpson M. A model of university financial performance. International Journal of Business Performance Management, Inderscience Enterprises Ltd. 2001. vol. 3(1), pages 1-15. DOI: 10.1504/IJBPM.2001.000087.