Інституціоналізація системи координації європейської політики: досвід Польщі.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2307-2318.2019.4.22Ключові слова:
координація політики ЄС, європеїзація, державне управління, інституціоналізація, європейська політика, багаторівневе управління ЄСАнотація
Стаття являє собою аналіз польської системи координації європейської політики та її запланованих змін, що стосуються як її інституційної структури, так і її поточного правового та інституційного розвитку. Аналіз підтримується розробкою системи координації загальних питань ЄС як одного з найважливіших аспектів європеїзації держав-членів ЄС. Основна теза цієї статті передбачає, що польська система координації не базується на єдиній чіткій моделі (хоча на неї впливали певні рішення, застосовувані в різних моделях), а скоріше непослідовної, розтягнутої між амбіціями щодо включення європейських питань до щоденної діяльності установ державного управління та тенденція розглядати європейські питання як політичний інструмент. Нинішній подвійний координаційний центр у Польщі планується замінити одним головним центром в канцелярії прем'єр-міністра за підтримки міністера закордонних справ. Сильний вплив прем'єр-міністра в моделях координації ЄС зазвичай призводить до централізації та кращої ефективності представлення політичних преференцій на європейському рівні. Для порівняння, системи на чолі з міністром закордонних справ є більш ефективними у здійсненні політики ЄС. Правляча партія «Право та справедливість» планує перенести центр системи координації уряд з метою централізації та полегшення контролю з боку прем'єр-міністра, а також для того, щоб зробити його більш ефективним. Це може позбавити професійних та висококваліфікованих працівників державної адміністрації впливу на цей процес. Це також може підірвати участь Польщі у багаторівневій діяльності інституцій ЄС, що перешкоджає європеїзації. Беручи до уваги той факт, що польська політика ЄС є досить реактивною, централізація системи та посилення її політизації може принести чіткіший, більш обґрунтований та сильніший голос щодо переваг польської політики в ЄС. Однак це також може зробити цей голос більш радикально національно орієнтованим, ніж будь-коли раніше.Посилання
Barcz J., Unia Europejska wobe niepraworządnego państwa członkowskiego, Państwo i Prawo 2019, No 1
COREPER solutions for candidate countries, Doc. 14303/02, Elarg 373 of 15 November 2002 r.
Czachór Z., Jaskulski A., Jańczak J., Mieńkowska-Norkiene R., Tosiek P., Polish European Policy 2004-2014 Ideas, Aims and Actors, Berlin 2019
Derlien H.-U., Germany. In: Kassim H., Peters G., Wright V., The National Co-ordination of EU Policy Volume 2 The Domestic Level, Oxford 2001
Dunaj B., Popularny słownik języka polskiego (Polish Popular Dictionary), Warsaw 2000 EU-8 Public Administration Reform and Capacity in the EU-8 Poland. Background Paper September 2006, Report Number: 36930-GLB
Goetz K. (2001), Making sense of post-communist central administration: modernization, Europeanization or Latinization?, Journal of European Public Policy 8:6 December
Héritier A., Differencial Europe: National Administrative Responses to Community Policy. In: Cowles M., Caporaso J., Risse T. (ed.), Transforming Europe: Europeization and Domestic Change, New York 2001. https://www.votewatch.eu/blog/polish-approach-weakens-v4s-leverage-to-influence-thefuture-of-europe/; accessed 12 December 2019
Jacobsson B., Lægreid P., Pedersen O., Europeanization and Transnational States Comparing Nordic central governments, New York (Routledge) 2004
Jakubek J., Czy istnieje polski model koordynacji polityk unijnych? (Is there a Polish model of the EU policies coordination?). In R. Mieńkowska-Norkienė, R. (ed.), Koordynacja polityk unijnych w Polsce (Coordination of the EU policies in Poland), Warsaw 2009
Judgment of the Court of 12 January 1994. Commission of the European Communities v Italian Republic. Case C-296/92
Kassim H., Meeting the Demands of EU Membership: The Europeanization of the National Administrative Systems. In: Featherstone K., Radaelli C. M. (ed.) The Politics of Europeanization, Oxford 2003
Maniokas K., Lithuanian European Policy and its Co-ordination. In: Vilpišauskas R., Maniokas K., Žeruolis D., Unification of Europe and Lithuania’s EU Accession Negotiation, Vilnius 2005
Metcalfe L., Trends in European Public Administration, Stockholm: Statsforvaltningens Internationalisering 1993 234 Економiка i орга
Michoński A., Nowak-Far A., Rola administracji rządowej w koordynacji polityki krajowej wobec Unii Europejskiej (Role of the government administration in coordination of the domestic policy towards the European Union), Służba Cywilna (Civil Service) No 6/2003, pp.7–36
Miecznikowska J., Unia Europejska a problem koordynacji polityk wspólnotowych – europeizacja administracji publicznej państw członkowskich (European Union and the problem of coordination of the EU policies – europeanization of public administration of the Member States). In: R. Mieńkowska-Norkienė R. (ed.), Koordynacja polityk unijnych w Polsce (Coordination of the EU policies in Poland), Warsaw 2009
Mieńkowska-Norkiene R., Efektywność koordynacji polityki europejskiej w Polsce. Model teoretyczny, ewaluacja i rekomendacje (Effectiveness of the coordination of European policy in Poland. Theoretical model, evaluation and recommendations), Warsaw 2013
Mieńkowska-Norkiene R., Efficiency of Coordination of European Policies at Domestic Level – Challenging Polish Coordination System, Procedia – Social and Behavioral Sciences, Volume 143, Elsevier 14 August 2014
Olsen J., Europeanization. In: Cini M. (ed.), European Union– organization and functioning, Warsaw 2007
Risse-Kappen T., Exploring the Nature of the Beast: International Relations Theory and Comparative Analysis Meet the European Union, Journal of Common Market Studies 34(1) 1996
Sulowski S., Państwo narodowe w procesie integracji europejskiej . In: Wojtaszczyk K. A. (ed.), Wstęp (Introduction), Integracja europejska (European Integration), Warsaw 2006
Tabaszewski R., Struktury koordynacji polityki europejskiej w Polsce (Structures of coordination of the European policy in Poland), Annales Universitatis Mariae CurieSkłodowska Lublin – Polonia VOL. XVIII, 1 SECTIO K 2011.
