Вплив інформатизації суспільства на безробіття.
Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології, безробіття, зайнятість, інформаційне суспільство, професійна структураАнотація
В статті проаналізовано вплив інформаційно-комунікаційних технологій на бізнес, населення і уряд. Досліджено внесок ІКТ в зростання ВВП (%) протягом 1995- 2014 рр. та механізмів протидії зростанню рівня безробіття, що компенсують потенційні загрози від автоматизації для рівня й умов зайнятості. До таких механізмів відносять: використання новітніх технологій стимулює появу нових робочих місць; підвищення конкурентоздатність підприємства та продуктивності сприяє збільшенню попиту на працю; автоматизація має сприяти підвищенню продуктивності праці, що веде до підвищення заробітних плат чи підвищення зайнятості, зменшення потреби в праці трансформується у скорочення робочого дня.
Висунена гіпотеза про існування зворотного зв'язку між рівнем безробіття і рівнем впровадження нових технологій: найбільш технологічно розвинені країни мають найнижчий рівень безробіття і навпаки.
Впровадження високих технологій призводить до формування нової професійної структури. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на професійну структуру проявляється у наступних тенденціях: збільшення кількості висококваліфікованих фахівців (людей з вищою освітою, приблизно на 25-30 %) не тільки в промисловості, але й у сфері послуг; зменшення кількості осіб, що займають середній рівень у кваліфікаційній піраміді.
Зроблено висновок про те, що у професійній діяльності переважна більшість працівників почали використовувати ІКТ, тобто за допомогою інформатизації почали отримувати додаткову економічну вигоду. Переваги отримують ті, хто володіє навичками, що дозволяють використовувати нові технології. Однак навіть бідні отримують певні вигоди завдяки непрямому впливу на створення робочих місць і розширення доступу до роботи і ринкам Проаналізовано вигоди цифрових технологій для працівників і споживачів.
Рівень зайнятості визначається не тим, як насичене виробництво автоматами і роботами, а, перш за все, тією часткою світового ринку, яку здатне захопити дане підприємство або галузь промисловості. А це залежить вже не від впровадження роботів та їх кількості, а від того, як вони використовуються.
В інформаційному суспільстві все більше зростає поділ між більшістю працюючого населення і виробництвом вартості. Виробництво інформації є найбільш необхідною і фундаментальною підставою для нової інформаційної економіки. Виробники інформації, які складають меншість серед працюючого населення, виробляють основну вартість.
Посилання
Дубовиков М. М. Проблеми формування науково-технологічного та інноваційного потенціалу України / М. М. Дубовиков, О. В. Величко // Економічний вісник Донбасу. – 2011. - №3 (25). - С. 158-163.
Кастельс М., Химанен П. Информационное общество и государство благосостояния: Финская модель / Пер. с англ. А. Калинина, Ю. Подороги. — М.: Логос, 2002. — 219 с.
Доклад о мировом развитии 2016 «Цифровые дивиденды» - [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://documents.worldbank.org/curated/en/224721467988878739/pdf/102724-WDRWDR2016Overview-RUSSIAN-WebRes-Box-394840B-OUO-9.pdf
Мулявка В. Нові технології і глобальна нерівність / В. Мулявка // СПІЛЬНЕ: журнал соціальної критики - [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://commons.com.ua/ru/novi-tehnologiyi-i-globalna-nerivnist/
Наумова Н. М. Інформація як комунікація та мотивація діяльності в сучасному інформаційному суспільстві / Н. М. Наумова, В.О. Наумов // Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. - 2012. - Вип. 10. - С. 178-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upsal_2012_10_34.
Степанов В. Ю. Інформаційна культура сучасного інформаційного суспільства / В. Ю. Степанов // Вісник Харківської державної академії культури. - 2009. - Вип. 27. - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hak_2009_27_11
Кацуаки Ватанабе устроил в Toyota революцию. - [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://contact.at.ua/publ/1-1-0-143