Цифрова мотиваційна дихотомія як концептуальна основа управління людськими ресурсами в умовах діджиталізації
DOI:
https://doi.org/10.31558/2307-2318.2026.2.24Ключові слова:
цифрова мотивація, HR-менеджмент, діджиталізація, управління людськими ресурсами, цифровізація, мотиваційні ризики, залученість персоналуАнотація
Стаття досліджує суперечливий вплив діджиталізації на мотиваційну структуру персоналу підприємств. Встановлено, що інструменти цифрового управління людськими ресурсами (УЛР) одночасно породжують як позитивні ефекти (підвищення продуктивності, прозорості процесів, розширення гнучкості управління), так і негативні (зниження залученості, вигорання, послаблення соціальних зв’язків у колективі). Зазначена суперечність проявляється у тому, що одне й те саме цифрове рішення може одночасно підвищувати операційну ефективність і знижувати мотиваційний потенціал персоналу. Незважаючи на наявність досліджень у суміжних сферах, вітчизняна наука досі не сформувала цілісного інструменту для концептуального осмислення цього явища.
Метою дослідження є концептуалізація зазначеної суперечності через введення нового теоретичного конструкту – “цифрової мотиваційної дихотомії.” Методологічну основу становлять концептуальний аналіз, синтез та систематизація наукової літератури. Логіка побудови конструкту спирається на діалектичний принцип єдності протилежностей та синтез теорії самовизначення (Раян, Десі) і двофакторної теорії мотивації (Герцберг). У результаті вперше у вітчизняній науці запропоновано визначення цього поняття. Також побудовано структурну модель та виокремлено три ключові принципи її функціонування. Науковий внесок цієї статті полягає у формуванні інтегративної аналітичної рамки, що дозволяє системно осмислити природу мотиваційних суперечностей в умовах діджиталізації. Розроблено рекомендації для проактивного управління мотиваційними ризиками на різних етапах цифрової трансформації підприємства.
Посилання
Гудзь О. Є., Стрельнікова С. Ю. (2021). Управління стратегічними змінами підприємств в умовах цифрової трансформації. Львів: СПОЛОМ.
Гуменюк А. Ф., Петрицька О. С. (2025). Використання соціальних мереж в умовах цифровізації освіти. Агросвіт. № 3. С. 80–85. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2025.3.80.
Денисенко М. П., Бреус С. В., Левченко О. М. (2025). Методи та моделі управління персоналом закладів охорони здоров'я. Актуальні питання економічних наук. № 14. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17009682.
Дзьобань О. П., Матета О. А., Буліч А. І. (2024). Інформаційні технології та право на приватність: трансформація ідентичності особи. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: філософія, філософія права, політологія, соціологія. № 63. DOI: https://doi.org/10.21564/2663-5704.63.315221.
Дуброва Н. (2024). Двофакторна теорія мотивації Герцберга: критичний погляд та практичне застосування. Економіка та суспільство. № 68. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-102.
Іващук О. (2025). Трансформація системи мотивації персоналу під впливом цифровізації інноваційної діяльності. Actual Problems of Economics. № 1 (289). С. 24–33. DOI: https://doi.org/10.32752/1993-6788-2025-1-289-24-33.
Кобушко Я. В., Манжола Б. В. (2023). Роль цифрової трансформації в оптимізації менеджменту організацій. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. № 10. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-10-04-08.
Левінець Н. В., Лохвицька Л. В., Якуба В. В. (2025). Цифровізація управлінських процесів як стратегія організації роботи в закладі дошкільної освіти. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка. № 9. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-9199-2025-9-04-01.
Манн, Р. В., Гулак, Д. В., Якушева, О. В., Якушев, О. В., & Феліпенко, Н. (2021). Економіка бізнесу: недоліки впливу держави на мотивацію персонал. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки, (62), 64-69. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4420.62.2021.241891.
Масленніков Є. В., Рябов С. В., Кіртока Р. О. (2025). Інвестиційно-інноваційна діяльність підприємств в умовах воєнного стану: економіко-правові механізми забезпечення стійкості та де-рискінгу. Сталий розвиток економіки. № 6 (57). С. 89–97. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-57-12.
Морозова М. Є. (2023). Цифрові технології як інструмент підвищення залученості персоналу. Менеджмент і підприємництво в Україні. № 2. С. 112–121.
Новицька О.В. (2015). Інструменти стимулювання малого та середнього бізнесу в контексті регіонального розвитку. Вісник ЧДТУ: зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. № 39. Ч. ІІ. С. 143-149.
Новицька, О. (2014). Особливості підтримки малого та середнього бізнесу в системі сучасного регіонального менеджменту. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки, (37 (2)), 162-169.
Півошенко І. В., Томачук О. Ф. (2020). Інвестиції в розвиток персоналу на підприємствах та їх ефективність. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. № 1 (12). С. 241–244. URL: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/8458.
Размолодчикова І., Кривошеїн В., Бойко В. (2025). Вплив цифрових комунікаційних платформ на соціальну взаємодію та психологічне благополуччя населення України. Habitus. № 1 (79). С. 141–146. DOI: https://doi.org/10.32782/hbts.79.1.26.
Самодай В. П., Машина Ю. П., Растова К. П. (2026). Дослідження сучасних цифрових інструментів для управління бізнесом. Актуальні питання економічних наук. № 20. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.18626025.
Сорокіна Н., Філатов В. (2025). Цифровізація публічного управління в Україні: теоретичний аспект. Public Administration Aspects. № 13 (1). С. 77–81. DOI: https://doi.org/10.15421/152509.
Шаталова Л. (2024). Сучасний погляд на розвиток теорій мотивації праці. Економіка та суспільство. № 62. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-62-164.
Якушев О. В. (2016). Регіональні аспекти розвитку бізнес-інкубаторів в Україні. Економіка і організація управління: Зб. наук. праць Донецького національного університету. №2 (22). 113-122. URL: https://jeou.donnu.edu.ua/article/view/4802.
Якушев, О. В., & Якушева, О. В. (2018). Управління бізнес-процесами регіону на засадах впровадження інноваційно-освітніх кластерів. Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції, 28(17), 65-70.
Herzberg F. (1968). One more time: How do you motivate employees? Harvard Business Review. Vol. 46. No. 1. pp. 53–62.
Ko Y. J., Choi J. N. (2023). Collective turnover and firm innovation: Knowledge-sharing system as a contingency. Journal of Product Innovation Management. Vol. 40. No. 6. pp. 817–835. DOI: https://doi.org/10.1111/jpim.12684.
Ryan R. M., Deci E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist. Vol. 55. No. 1. pp. 68–78. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68.
Ryan R. M., Deci E. L. (2020). Intrinsic and extrinsic motivation from a self-determination theory perspective: Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology. Vol. 61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2020.101860.
Шукліна В., Савченко В. (2025). Специфіка цифровізації HR-функцій підприємств в умовах кризи. Економічний вісник Черкаського державного технологічного університету. Вип. 26. № 2 (75). С. 44–53. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4420.75(2).2025.334417.
Stachová K., Stacho Z., Šamalík P., Sekan F. (2024). The impact of E-HRM tools on employee engagement. Administrative Sciences. Vol. 14. No. 11. pp. 1–14. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci14110303.
