Цифровізація процесів управління змінами в корпоративних структурах як чинник їх адаптивності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31558/2307-2318.2026.2.22

Ключові слова:

цифровізація, управління змінами, корпоративні структури, адаптивність, цифрова трансформація, бізнес-процеси, штучний інтелект, автоматизація, організаційна структура, корпоративна культура, стратегічне управління

Анотація

У роботі обґрунтовано роль цифровізації процесів управління змінами в корпоративних структурах як ключового чинника підвищення їх адаптивності до динамічних умов зовнішнього середовища, а також визначення основних напрямів, інструментів і наслідків впровадження цифрових технологій у систему корпоративного менеджменту.
У результаті дослідження встановлено, що розвиток цифрових технологій зумовив глибоку трансформацію підходів до управління корпоративними структурами, що проявляється у переході від традиційних ієрархічних моделей до гнучких, децентралізованих і мережевих форм організації. Еволюція цифровізації, починаючи від етапу комп’ютеризації до сучасної інтелектуалізації управлінських процесів, сформувала нову парадигму менеджменту, в якій ключову роль відіграють дані, аналітика та цифрові платформи.
Доведено, що основними чинниками змін у корпоративних структурах є цифровізація економіки, посилення глобальної конкуренції, трансформація споживчих очікувань та зростання ролі інституційних і регуляторних вимог. Їх вплив зумовлює необхідність підвищення гнучкості організаційних структур, розвитку цифрових компетенцій персоналу та трансформації управлінських функцій у напрямі аналітичності, інноваційності й координації.
Встановлено, що цифровізація процесів управління змінами забезпечує підвищення швидкості прийняття рішень, прозорості бізнес-процесів, ефективності використання ресурсів і якості управлінських рішень. Використання технологій Big Data, штучного інтелекту, ERP та CRM-систем, а також цифрових платформ управління дозволяє формувати адаптивні моделі управління, здатні оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища.
Обґрунтовано, що цифрова трансформація сприяє зміні організаційної культури, орієнтованої на відкритість, інноваційність, колаборацію та клієнтоцентричність, що є важливою передумовою ефективного управління змінами. Водночас встановлено, що процес цифровізації супроводжується низкою ризиків, зокрема технологічних, організаційних та економічних, які потребують системного управління та врахування у стратегічному плануванні.
Узагальнено, що ключовими напрямами цифровізації управління змінами є автоматизація управлінських процесів, інтеграція аналітичних систем, використання штучного інтелекту та розвиток цифрових платформ управління. Реалізація цих напрямів забезпечує формування адаптивних, стійких і конкурентоспроможних корпоративних структур.
Визначено, що цифровізація процесів управління змінами виступає системоутворюючим чинником підвищення адаптивності корпоративних структур, забезпечуючи їх здатність ефективно функціонувати в умовах невизначеності, швидких технологічних змін і глобальної конкуренції, а також формувати довгострокові конкурентні переваги. Зазначені цифрові зміни обумовлені глобальними трендами інновацій, автоматизації та застосуванням штучного інтелекту. Ключові напрями змін передбачають адаптацію організаційних структур, автоматизацію та роботизацію управлінських процесів, а також інтеграцію ШІ у процеси стратегічного управління змінами. Результатом змін є формування конкурентних переваг підприємств у довгостроковій перспективі.

Біографія автора

О.В. Таранич , Донецький національний університет імені Василя Стуса

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту та поведінкової економіки

Посилання

Kotter, J. (2014). Accelerate: Building strategic agility for a faster-moving world (Boston, MA: Harvard Business School Press). http://files.designer.hoststar.ch/fe/d3/fed347ce-341a-4b4e-acab-8c00cd32a27a.pdf

Al-Moaid, N. A. A., Almarhdi, S. G. (2024). Developing dynamic capabilities for successful digital transformation projects: the mediating role of change management. J Innov Entrep 13, 85 https://doi.org/10.1186/s13731-024-00446-9

Warner, K. S. R., & Wäger, M. (2019). Building dynamic capabilities for digital transformation: An ongoing process of strategic renewal. Long Range Planning, 52(3), 326–349. https://doi.org/10.1016/j.lrp.2018.12.001

Vial, G. (2019). Understanding digital transformation: A review and a research agenda. The Journal of Strategic Information Systems, 28(2), 118–144. https://doi.org/10.1016/j.jsis.2019.01.003

Westerman, G., Bonnet, D., & McAfee, A. (2014). Leading digital: Turning technology into business transformation. Harvard Business Press.

Gimpel, H., Hosseini, S., Huber, R., Probst, L., Röglinger, M., & Faisst, U. (2018). Structuring digital transformation: a framework of action fields and its application at ZEISS. Journal of Information Technology Theory Application, 19(1), 3. https://aisel.aisnet.org/jitta/vol19/iss1/3

Pihir, I., Tomičić-Pupek, K., & Furjan, M. T. (2018). Digital transformation insights and trends Central European Conference on Information and Intelligent Systems. https://media.proquest.com/media/hms/PFT/1/daUW7?_s=Hj1Z%2FutEiWyt46hBCwn2ua1zDSE%3D

Ciampi F., Faraoni M., Ballerini J., Meli F. (2022). The co-evolutionary relationship between digitalization and organizational agility: Ongoing debates, theoretical developments and future research perspectives. Technological Forecasting and Social Change, Vol. 176. https://doi.org/10.48550/arXiv.2112.11822

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-08

Як цитувати

[1]
Таранич , О. 2026. Цифровізація процесів управління змінами в корпоративних структурах як чинник їх адаптивності. Економіка і організація управління. (Чер 2026), 244-254. DOI:https://doi.org/10.31558/2307-2318.2026.2.22.

Номер

Розділ

Статті