Україна в системі зовнішньоекономічної діяльності: проблеми і шляхи формування умов виходу на міжнародні ринки

Анотація

В статті здійснено аналіз динаміки зовнішньої торгівлі України за останні роки, який показав, що Україна є досить значним суб’єктом світового ринку товарів і послуг, у 2020 році вона мала зовнішньоторговельні відносини із партнерами з 234 країн світу. Україна експортує товарів майже на 50 млрд. дол. і входить у півсотню найбільших експортерів товарів. При цьому виявлено повільне і нестабільне зростання експорту, негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі товарами, недосконалу структуру експорту, обумовлену його сировинним характером. Визначено найбільші перешкод на шляху збільшення експорту: продовження збройної агресії Російської Федерації та обумовлені нею втрати частини підприємств, що виробляли експортну продукцію, та обумовлені діями РФ перешкоди для України на шляху експорту продукції в окремі треті країни; низький технологічний рівень розвитку економіки, що обумовлює низький рівень конкурентоспроможності українських товарів, малу частку високотехнологічної продукції та переважно сировинну структура експорту України, що знижує виручку від експорту; недостатній досвід вітчизняних підприємців у сфері зовнішньо економічної діяльності, невміння здійснювати ефективне маркетингове дослідження зарубіжних ринків, презентувати свої товари та зав’язувати партнерські відносини. Зроблено висновок, що прийнята у 2018 р. Експортна Стратегія України на 2017-2021 роки, яка визначила пріоритетні завдання щодо розвитку експортного потенціалу, та створена державна установа «Офіс з просування експорту» сприятимуть активізації діяльність вітчизняних підприємств на шляху до завоювання зовнішніх ринків. Також зроблено висновок, що для активної і ефективної зовнішньої торгівлі необхідно посилити діяльність у сфері формування навичок і компетенцій підприємств (підприємців), зокрема представників МСП, необхідних для участі в міжнародній торгівлі.