Вдосконалення системи стратегічного управління підприємством на засадах територіального маркетингу.

Анотація

Розглянуто передумови розвитку стратегічного управління на промислових підприємствах України, визначено необхідність виправлення нерівномірності територіального розміщення виробництва, обумовленого наявністю старопромислових, депресивних, аграрних регіонів в країні. Проведено аналіз літературних джерел з питань стратегічного управління підприємствами, розвитку територіального маркетингу, його застосування в теорії та практиці регіонального розвитку.

Визначено проблему масштабованості на підприємствах, що намагаються охопити країну на національному рівні, коли рядові працівники працюють понаднормово, вже досягли межи, коли розширення штату не відповідає потребам ефективності бізнесу. На засадах територіального маркетингу розглянуто підхід до застосування економічного районування в системі їх стратегічного управління.

Метою роботи є обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення методів стратегічного управління промисловими підприємствами на засадах територіального маркетингу.

Визначено, що територіальний маркетинг має універсальне трактування, тому що сприяє розвитку промисловості, і регіон є місцем походження продукту, а промислові підприємства виступають не тільки як джерело створення нових робочих місць, а й як активний суб’єкт державно-приватного партнерства, визнаний елемент «Стратегії регіонального розвитку та територіального маркетингу» певних областей України, «локомотив регіонального зростання», що впроваджує у виробництво високі технології, «витягує» регіональну економіку до сталого розвитку.

Сформувано систему стратегічного управління підприємством на засадах територіального маркетингу, наведено можливості для підвищення ефективності його роботи. Завдяки можливостям організаційних змін були виявлені джерела покращення рівню сервісу із невеликими витратами. Також знайдені можливості виходу та закріплення на регіональних ринках, завдяки визначенню економічних можливостей регіонів із використанням інструментів комплексу територіального маркетингу.

Розподіл зон відповідальності регіональних менеджерів може відбуватись на підставі розподілу клієнтів за територіальною ознакою навколо Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Київської, Полтавської, Львівської, Одеської, Запорізької областей (мають ознаку «Важливий +») шляхом балансування між ними й іншими областями з групи «Важливий –».

Завдяки можливостям організаційного проектування на засадах територіального маркетингу було запропоновано модель регіонального розвитку вітчизняних підприємств, визначено цільові сегменти ринку, можливості виходу та закріплення на регіональних ринках, завдяки локалізації комплексу маркетингу та підвищенню якості роботи менеджерів.