Економічна сутність та еволюція поняття “ефективність праці” в контексті інституціональної економіки

Анотація

Ефективність праці є однією з базових категорій економічної теорії, проте її зміст зазнавав істотних трансформацій у різні історичні періоди розвитку економічної науки. У статті проаналізовано еволюцію наукових підходів – від класичного й неокласичного трактування праці як фактора виробництва до інституціонального та поведінкового розуміння її як складної соціально-економічної взаємодії, опосередкованої нормами, контрактами, стимулами та ресурсними обмеженнями. На основі систематизації ключових концепцій визначено, що в сучасній економіці ефективність праці не може бути зведена лише до показників продуктивності, оскільки інтелектуальна й креативна праця формує нематеріальні результати та генерує значні трансакційні витрати на вимірювання, моніторинг і координацію. Запропоновано концептуальну карту розмежування понять «продуктивність», «результативність» та «ефективність», яка дозволяє уникнути методологічних підмін і підсилює можливості справдливого оцінювання інтелектуально-трудового внеску працівників у різних інституційних умовах. Особливу увагу приділено специфіці інтелектуальної праці в закладах вищої освіти, де результати залежать від якості інституційного середовища, організаційної культури, процедур академічної доброчесності та рівня автономії учасників освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність переходу до змішаних моделей оцінювання ефективності, які поєднують кількісні та якісні індикатори, враховують ресурсну доцільність, зовнішню валідацію результатів та інституційну придатність процесів.