Інклюзивне підприємництво як драйвер стійкої зайнятості в умовах демографічного дисбалансу

Анотація

Інклюзивне підприємництво розглядається як бізнес-діяльність, що створює можливості для реалізації потенціалу усіх членів суспільства, зокрема вразливих груп населення, на засадах рівності та відсутності дискримінації. Воно відіграє важливу роль у забезпеченні стійкої зайнятості, розширюючи участь у трудовій діяльності тих, хто стикається з бар’єрами на ринку праці. У статті актуалізовано соціальний аспект інклюзивного економічного розвитку України, зокрема інтеграцію вразливих груп (осіб з інвалідністю, молоді, ветеранів, осіб передпенсійного віку, внутрішньо переміщених осіб) у ринок праці. Особливу увагу приділено інклюзивному підприємництву як інструменту створення робочих місць для таких груп, що набуває значення в умовах старіння населення, трудової міграції та дефіциту кадрів. Визначено основні бар’єри інтеграції вразливих груп у ринок праці України (відсутність належної безбар’єрної інфраструктури, професійно-кваліфікаційні дисбаланси, невідповідність навичок вимогам ринку тощо) та узагальнено сучасні заходи державної політики для їх подолання. З урахуванням європейського досвіду окреслено рекомендації щодо стимулювання інклюзивного розвитку: посилення активних програм зайнятості, підтримка роботодавців у створенні робочих місць для осіб з інвалідністю, розбудова інклюзивного підприємництва через податкові стимули, реалізація Національної стратегії безбар’єрного простору, інвестування в людський капітал і соціальну інфраструктуру. Зроблено висновок, що розвиток інклюзивного підприємництва та інклюзивний розвиток ринку праці є необхідними умовами післявоєнного відновлення економіки України, забезпечення соціальної єдності та сталого зростання.