Психологічний контракт та employee engagement: нові підходи до нематеріальної мотивації
DOI:
https://doi.org/10.31558/2307-2318.2025.1.11Ключові слова:
психологічний контракт, залученість персоналу, employee engagement, нематеріальна мотивація, емоційне включення, корпоративна культура, довіра в організації, мотиваційне середовищеАнотація
У статті досліджено сутність психологічного контракту та концепції employee engagement як ключових інструментів нематеріальної мотивації персоналу в сучасних умовах трансформації трудових відносин. Підкреслено зростання значущості емоційного включення працівників, довіри, взаємного визнання та розвитку як чинників підвищення ефективності управління персоналом. Особливу увагу приділено порівнянню традиційних моделей мотивації, орієнтованих переважно на матеріальні стимули, із сучасними підходами, які акцентують на персоналізованому досвіді, цінностях та психологічному добробуті працівника.
На теоретичному рівні проаналізовано концепт психологічного контракту як неформальної домовленості між працівником і роботодавцем, що формується на основі очікувань щодо справедливості, розвитку та підтримки. Також розкрито зміст теорії самодетермінації Е. Десі та Р. Раяна, яка обґрунтовує внутрішню мотивацію через задоволення базових потреб в автономії, компетентності та взаємозв’язку. У прикладному аспекті дослідження представлено огляд сучасних практик формування залученості персоналу в українських і міжнародних компаніях, зокрема таких як SAP, Cisco, SoftServe, TAS Life і Monobank.
Запропоновано стратегічні орієнтири щодо інтеграції принципів психологічного контракту в систему нематеріального стимулювання: впровадження цифрових інструментів визнання, індивідуальних освітніх траєкторій, гнучких форматів комунікації та розвитку лідерства на основі довіри. Результати дослідження можуть бути використані для побудови ефективної системи управління персоналом на основі емоційної взаємодії та внутрішньої мотивації.
Посилання
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The ‘what’ and ‘why’ of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268.
Harter, J. (2023). Employee engagement in the hybrid era. Gallup.
Melnyk, I. V. (2023). Ekonomichne stymuliuvannia personalu pidpryiemstv v umovakh zovnishnikh vyklykiv: Dysertatsiia [Economic stimulation of enterprise personnel under external challenges: Dissertation]. Kyiv National University of Technologies and Desig
Ihnatiuk, V., & Tunina, H. (2023). Motyvatsiia personalu yak faktor pidvyshchennia efektyvnosti systemy upravlinnia pidpryiemstvom [Personnel motivation as a factor of increasing the efficiency of enterprise management system]. ISJMEF – International Scie
Polhul, D. S. (2024). Formuvannia mekhanizmu materialnoi motyvatsii v umovakh kryzovykh yavyshch: Dysertatsiia [Formation of a mechanism of material motivation in crisis conditions: Dissertation]. Donetsk National University.
Andriichuk, Yu. A. (2016). Zarubizhnyi dosvid motyvatsii personalu: problemy ta perspektyvy [Foreign experience of personnel motivation: Problems and prospects]. Visnyk Natsionalnoho Universytetu “Lvivska Politekhnika”, (841), 87–92.
Microsoft. (2022). Hybrid work is just work. Are we doing it wrong? Work Trend Index.
Gallup. (2023). State of the Global Workplace Report.
SoftServe. (2024). SoftServe University: vidkryti mozhlyvosti dlia navchannia ta rozvytku [SoftServe University: Open opportunities for learning and development].
Dobrobut. (2024). HR-pidkhody v pryvatnii medytsyni (TAS Life keis) [HR approaches in private medicine (TAS Life case)].
MC.Today. (2024). Yak Monobank buduie komandu [How Monobank builds its team].
